EN YouTube – ресурс №2 по відвідуваності в світі. За даними Similarweb , у YouTube понад 34 мільярдів візитів в місяць. А те, що популярно, як правило, обростає великою кількістю міфів. Вони можуть заважати правильному просуванню на YouTube.
Розберемо основні міфи і дамо кілька рекомендацій.
Міф 1. Головне – перегляди і підписники
Раніше це були єдині, зараз – очевидні, але не найважливіші показники ефективності YouTube-просування. Звичайно, кількість підписників впливає на число переглядів, а з їх зростанням можна заробити більше на своєму блозі. Але цей зв’язок непрямий.
Так дослідження Backlinko показало , що між підписниками каналу і рейтингом відео (в пошуку по YouTube) є кореляція, але помірна. Це означає, що навіть початківці блогери можуть конкурувати за глядачів з мільйонниками.
Хоча перегляди сильніше впливають на ранжування (підтверджується і Backlinko, і звітом Briggsby ), набагато важливіше інша метрика – час перегляду . YouTube ще в далекому 2012 році писав , що це головний фактор.
Час перегляду впливає не тільки на пошукове просування, а й на гроші: чим довше дивляться ролик, тим частіше там показується реклама. Два перегляду по годині вигідніше, ніж десять – по 5 хвилин. Хоча кількість переглядів і час перегляду часто корелюють один з одним.
Міф 2. Без накруток – ніяк
По-перше, YouTube забороняє спам, обман і шахрайство, яке включає штучне збільшення переглядів, лайків, коментарів. Накручені показники не враховуються (наприклад, при ранжуванні або підключенні до партнерської програми). І такі дії можуть спричинити видалення контенту і блокування облікового запису.
Навіть якщо алгоритми не помітять накрутки, пильний глядач або конкурент може поскаржитися вручну (наприклад, через «Спам і шахрайство → недійсний трафік»).
По-друге, накрутки будь-яких показників абсолютно безглузді, якщо подумати з точки зору користі і здорового глузду. Адже підписник-бот не купить продукт, не клацне на рекламу, не поширить відео в соцмережах. Накручені перегляди не допоможуть залучити лояльну аудиторію, а фальшиві коментарі не викличуть цікаву дискусію.
Міф 3. Для успіху потрібно багато роликів
Якщо кількість підписників хоча б трохи пов’язана з рейтингом відео і перевагою в пошуку, то число роликів – навряд чи. Дослідження Briggsby не показало явного впливу кількості відео на ранжування, хоча цей показник корелює з підписниками.
Виходить, щоб вийти на монетизацію і почати заробляти, не обов’язково знімати і викладати на канал сотні роликів.
Міф 4. Довгі відео не дивляться
З одного боку, є велике дослідження Wistia, яке показує максимальну залученість у роликів до 2 хвилин. У довідці YouTube теж вказано , що глядачі частіше переривають перегляд протягом перших 15 секунд перегляду. (Більшість форматів відеореклами на YouTube також мають обмеження в 15 секунд).
З іншого боку, є дослідження Backlinko і Briggsby . Перше говорить про те, що середня тривалість роликів в топі пошуку на YouTube – 15 хвилин. Друге показало: ролики довше 4,5 хвилин ефективніші в плані часу перегляду, а 10-15-хвилинні відео краще лайкають. А ось короткі відео (до 2 хвилин) частіше дизлайкають.
Але, мабуть, тут немає особливого протиріччя. Ролики до двох хвилин гарні для рекламних цілей і залучення уваги в стрічці соцмереж. А розраховувати на час перегляду, ранжування і лайки / коменти на YouTube можна тільки з відео подовше.
Є багато прикладів, коли люди із задоволенням дивляться 1-2 годинні відео: досить згадати інтерв’ю Дудя або Шихман, новинні випуски Варламова.
Міф 5. Головне – користь, зробити відео можна як завгодно
Раніше можна було особливо не турбуватися про якість картинки і звуку.
У 2005 році нативна реклама виглядала так:
А в 2007 році найпопулярнішим роликом став:
Зараз глядачі «розпестилися»: звикли до того, що роблять професійні блогери, в тому числі екс-телевізійники.
YouTube теж, скоріше, віддасть перевагу якісному контенту: той напевно покаже кращі результати за часом перегляду, утриманню, залученості. Дослідження Backlinko, наприклад, повідомляє , що HD-відео домінують в результатах пошуку. Так що навряд чи можна розраховувати на успіх, якщо знімати і монтувати як попало.
Хороша новина в тому, що круті відео можна робити навіть на звичайні смартфони: необов’язково купувати дороге обладнання і наймати фахівців з телевізійним бекграундом.
Міф 6. Контент – король
Так, якісна картинка і звук важливі, але навіть найкращий відеоролик не дасть потрібного результату, якщо його не подивляться. Оптимізація і просування відео – інструменти тієї самої дистрибуції, без якої не можна уявити контент-маркетинг .
Звичайно, YouTube часто сам дає багато природного трафіку (пошук, тренди, рекомендації), але його алгоритмам не завадить допомога з боку блогера / маркетолога. Тому краще використовувати всі способи:
- Оптимізувати назву, опис і теги по ключовим словам .
- «Сіяти» відео в соцмережах і тематичних майданчиках (наприклад, на форумах і в сервісах питань-відповідей).
- Проводити розіграші, де від учасників вимагається поставити лайк, залишити коментар або зробити репост відео.
- Співпрацювати з блогерами: домовлятися про взаємний піар, купувати рекламні інтеграції.
- Запускати просування YouTube-каналу в Google Ads.
Міф 7. Чим більше ключів і тегів, тим краще
На початку шляху в SEO може здатися, що оптимізувати просто: треба лише всюди вписувати якомога більше ключових слів (популярних пошукових запитів). Але назви, описи та значки, які не відповідають змісту відео, а також надмірна кількість тегів – теж відносяться до спаму, обману, шахрайства.
Вищезазначені дослідження (Briggsby, Backlinko) це підтверджують: захоплюватися великою кількістю ключових слів не варто, та й взагалі вони несильно впливають на рейтинги відео в пошуку.
Міф 8. Якщо блогери, то тільки топові
Так може міркувати великий бренд з широкою цільовою аудиторією: у нього багато грошей, натомість йому потрібно багато охоплення, а продажі не так важливі. Але маленькому проекту – блогеру або бізнесу – краще вибрати інший варіант. Наприклад, звернутися до мікроінфлюенсерів: лідерів думок до 100 000 підписників.
По-перше, у невеликих акаунтів краще співвідношення між охопленням і залученістю (дані Markerly ). По-друге, більше розміщень – менше ризиків, що реклама, раптом, не «зайде». По-третє, інтеграція у топового блогера може просто не мати сенсу, якщо вузька ніша і ЦА, є обмеження по географії.
Міф 9. Відеореклама – дорого, для великих брендів
Можна подумати, що відеореклама на YouTube – приблизно як ТВ-реклама, тобто маркетинговий канал для тих, у кого великі бюджети: IT-компанії, банки, FMCG і т. П. Насправді поріг входу такий же, як в контексті або Таргеті. І є всі необхідні інструменти, щоб ефективно витрачати бюджет:
- Орієнтування по інтересам (освіта, спорт та ін.), Соціально-демографічними характеристиками (стать, вік, сімейний дохід і ін.).
- Ремаркетінг (реклама на тих, хто вже взаємодіяв з сайтом, YouTube-відео або додатком).
- Покази готовим і схожим аудиторіям (look-a-like).
- Оптимізація про переходи (наприклад, заявками на сайті).
Коротко про головне
Від накруток немає користі, але багато ризиків: від видалення відео до блокування каналу. Якщо поки мало підписників, переглядів, роликів, нічого страшного – алгоритми можуть ранжувати навіть канали-початківці. Набагато важливіше якісні показники, наприклад, час перегляду, утримання, залученість. А на них краще працюють довші відео, ніж короткі. Але в обох випадках потрібні хороша картинка і звук, правильна зйомка і монтаж.
Контент – король, але йому потрібна дистрибуція. Щоб відео дійшло до глядачів, важливо оптимізувати і просувати: наприклад, через розіграші, блогерів, відеорекламу. Головне, не переборщувати з ключовими словами, не витрачати весь бюджет на єдиного «зоряного» блогера, не боятися відеорекламу – вона не страшніша, ніж таргет або контекст.
